Запрошуємо відкрити для себе опери Порфирія Бажанського

Це клавір двох опер Порфирія Бажанського "Біла циганка" і "Довбуш" у редакції Івана Остаповича
Керівник проекту Тарас Демко
Авторка передмови Наталія Кушлик, кандидатка мистецтвознавства
Наукова координаторка Наталія Сиротинська, докторка мистецтвознавства
Художнє оформлення Юлія Пендрак

– Харків-Львів : Видавець Олександр Савчук, 2021. – 200 с.

Видання підготовлено за підтримки Українського культурного фонду.

Ukrainian
Live Classic
З БОЯРСКИХ ЧАСІВ
НАРОДНА ОПЕРА В ІІІ ДІЯХ

ЛЬВІВ 1908

БІЛА ЦИГАНКА

Дійові особи:
Сандра – біла циганка
Богдан Боярин
Олена – сестра його
Василько – брат його
Юрій Боярин
Лесь – єго син
Вайда – ватажко циганів
Клуца – єго жінка
Малка – єго донька
Цигани
Циганки
Гуцули

Дія І
Події відбуваються у Карпатах. У Боярина Богдана нещодавно померла дружина, залишивши сиротою доньку Олександру. Її колисає Олена – сестра Богдана.
Його брат Василько просить у нього грошей, але той відмовляється позичати, говорячи: “Батько дав дес дів?”, і додає, що віддасть всі гроші сироті – своїй доньці. Ображений Василько намовляє циган, що стали табором неподалік у горах, викрасти маленьку Олександру.
Олена на хвилину задрімала і не помітила, як дівчинку викрадають цигани на чолі з Вайдою та його дружиною Клуцею.

Дія ІІ
Пройшло 12 років. Ми бачимо в лісі Сандру – дівчину-циганку. Вона втекла від батька Вайди, який б’є її з те, що вона ніяк не може навчитися красти. Дівчина заблукала і вийшла на ведмедів. Її рятує від звірів влучними пострілами молодий боярин Лесь, який якраз перебував на полюванні. Лесь із першого погляду закохується в Сандру і пропонує їй піти з ним. Але Сандра зізнається своєму рятівникові, що вона – циганка і відмовляється з ним іти, хоч хлопець теж їй сподобався.
Сандра розповідає про Леся своїй матері, старій циганці Клуці, але тут приходить її батько Вайда з товариством. Вайда кладе голову Сандри на ковадло і гострить сокиру. Дівчина каже, що краще помре, але красти не буде. Хор циганів зупиняє Вайду і уводить, бо роздобули їжу.
Сандра лишається з меншою сестрою. Тут її зустрічає Богдан, який дивується, чому одна сестра “біла”, а друга “чорна”. Він також помічає, що Сандра дуже схожа на його покійну жінку: “ця циганка - моя жінка вікапана, крапля єдна”. Богдан розмовляє з Клуцою, яка запевняє, що обидві дівчинки – її рідні доньки, а одна біла, бо “така си уродила”. Богдан хоче купити білу циганку Сандру, але Клуца відмовляється. Богдан дає циганам хліба, обіцяє прийти завтра.

Дія ІІІ
Богдан шукає в лісі циган, Сандра не йде йому з голови. Втомившись, сідає відпочити і засинає. Виходить Василько з ножем. Він хоче помститися братові за те, що називав його вітрогоном та не позичав грошей. Вже заносить ніж, але не наважується завдати удару. В цей момент його зупиняє Лесь, котрий з батьком Юрієм та товаришами вийшов на полювання.
Вони зустрічають Сандру та Клуцу. Стара циганка помирає. Клуца зізнається, що колись якийсь пан дав Вайді грошей, щоб він викрав Сандру. Їй тоді було 4 роки і звалася вона Олександра. Богдан пізнає свою доньку: “Ох! моя ти рідна”.
Одразу ж Богдан і Юрій благословляють Леся і Олександру на шлюб. Хор гуцулів сповіщає, що Василько втопився: “Утопивси пан, Цігана кумпан”. Клуца померла. Сандра плаче, адже вона її любила щиро як матір. Хор гуцулів співає: "Пішли на ведмедя, а сполювали дівчину".

опера. Дія відбувається між 1738-1745 рр в горах у прикордонних районах Галичини, Волощини та Угорщини.

ДОВБУШ

ДІЙОВІ ОСОБИ:
ОЛЕКСА ДОВБУШ - чорногірский ватажко
ІВАН брат Олекси – югас
МúХАСЬ брат Олекси – югас
МАМА ОЛЕКСИ
ДАНИЛКО ледіник – вірник Олекси
ВАСИЛЬКО ледінь-югас – скарбник Олекси
ЛЕДІНІ - ЮГАСИ – ХЛОПЦІ ОЛЕКСИ (гуцули-волохи-угри)
ДІВКИ – МУЗИКИ – ТРЕМБІТАРІ
ДІДУШКО НИКОЛА дук з Довгополя
ПАРАСКА дівчина, донька Дідушки
СТЕФАН ДЗВІНКА старий ватажко
СЕНЯ єго молода жінка
СЕМАНЬ атаман, двірник з Космача
ЄРИНА дівчина, єго донька
ЛАВНИК врядник коломийскій
ПОСЕСОР КУТСКИЙ
МОРТКО арендар з Жеб’я
ЯНКЕЛЬ програний арендарь з Жеб’я
ПУШКАРІ - СТРІЛЬЦІ - ПОЛІЦАЇ
СМОЛЄКА – ГІНЦІ
ЧОРТИК

Дія І
Довбуш завдяки своїй неймовірній силі розганяє у корчмі пушкарів та Лавника, Посесора і Мортка, які збирають гроші з гуцулів та арештовують опришків. Опришки приймають Олексу до себе.
Через рік у Космачі бачимо Довбуша з Сенею. Вона зустрічає його після походу, називає коханим та переживає, щоб його не вбили. Довбуш відкриває їй таємницю, що має кулю від диявола – поки вона в нього, його не вб'ють.
Сеня вмовляє коханого побути з нею. Довбуш відмовляється, посилаючись на те, що має хлопцям дати наказ. Сеня підозрює, що Довбуш її розлюбив і уникає. Коли ж вона прямо запитує Олексу, чи любить її, чи ні, Довбуш відповідає, що любив би, коли б вона не зналася з панами та Семеном. Сеня запевняє, що вірна лише Довбушеві.

Дія ІІ
У Нижнім Жеб’ю у корчмі в Довбуша стріляє хтось з двору, але він ловить кулю рукою.
Два роки потому. Довбуш з Параскою. Вона знає, що в Довбуша є інші жінки, вмовляє його кинути ватазство та бути лише з нею.
У наступній сцені Довбуш з Єриною, своєю бранкою. Він залицяється до дівчини, каже, що він Король гір та підгір’я, всі його люблять, а вона ні. Єрина ж кляне Довбуша всіма гуцульськими прокльонами і каже, що віддала серце іншому – Миханеві.
Під час гуляння у корчмі Сеня краде у Довбуша кулю, яку дав йому чорт, та підкладає замість неї просту олов’яну.
Данилко допомагає Єрині втекти.
Довбуш вбиває Данилка. Легіні незадоволені таким вчинком, кажуть, що Довбуш лише дівками грає. Зріє бунт. Михась оголошує себе новим ватажком опришків.
З'являється матір Олекси. Вона просить сина зупинитися "З дівками, сину, гуляєш? Братів своїх вбиваш? Рідну кров проливаш?" Матір тягне Довбуша до себе, чорт – до себе. Олекса скидає матір і тікає з чортом. Вона падає та помирає зі словами “Клєтій”.

Дія ІІІ
В Космачі Довбуш приходить до хати Сені і просить пустити. Вона каже, щоб вертався до Параски. Довбуш іде ні з чим.
У наступній сцені Олекса танцює з дівками та легіням. У нього зі скелі стріляє Стефан. Перед смертю Олекса кличе чорта, щоб той вернув його душу, нечистий відповідає: “Ха, ха, затос гуляв”. Довбуш перевіряє кулю і розуміє, що вона не справжня. Перед смертю каже товаришам, щоб помстилися Сені, а його поховали на Чорногорі, щоб більше не проливали кров, поділили срібло й золото та розійшлися по домах. Сеня вбігає і каже: "Шьосми вчінила?" Її вбиває ножем легінь.


Для кого це видання

Прем'єрні виконання творів Порфирія Бажанського є першим кроком - представленням невідомих сторінок його творчості. Це збагачує українську культуру, та відновлює історичну справедливість. Оцифрування нот і публікацією клавіру на сайті, відео та аудіозапис і формат аудіосеріалу дозволить популяризувати творчість композитора у професійному музичному середовищі, та серед широких кіл. 

Також це сприятиме активізації виконавської практики в різних форматах і в такий спосіб збагаченню репертуару всіх зацікавлених у звучанні української класичної музики. Цей проект є моделлю для подальшого відкриття невідомих імен та творів українських композиторів, а також платформою для масштабування формату аудіосеріалу на основі музичного матеріалу. Всі його результати будуть доступні для прослуховування та вільного доступу.


Отримати книжку, подати запит

CRM-форма з'явиться тут

Contact Us

ГО "КОЛЕГІУМ МУЗИКУМ" І "UKRAINIAN LIVE" з радістю подарують видання активним творим осередкам, популяризаторам української музики, бібліотекам, вишам!

Видання публікується для поширення і промоції творчості Порфирія Бажанського, передусім призначене для бібліотек, спеціалізованих музичних закладів і активних творчих осередків, тощо*.

Для отримання примірника просимо звернутися до нас, або заповнити форму. **

*Пріорітет надається організаціям,
** Кількість книжок обмежена.

можливість доставки
зручний час

над виданням працювали